Напевно не викликає сумнівів те, що для здійснення нагляду (контролю) за будь-якими об’єктами , необхідно, в першу чергу, ті об’єкти облікувати. Отже, мова в цій публікації піде про проблеми державної реєстрації і обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних меліоративних, дорожньо-будівельних, сільськогосподарських машин та  тракторних причепів, надалі машин.

Питання державної реєстрації та обліку вище названих машин з видачею на них номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію, яке одночасно являється документом, що засвідчує право власності на машину, покладено на інспекції державного технічного нагляду обласних державних адміністрацій. Функціональне та методологічне управління інспекціями здійснює Міністерство аграрної політики України. Саме воно, відповідно до Закону України „Про дорожній рух”, встановлює на території України єдині правила державної реєстрації та обліку цих машин.

Підставою для державної реєстрації та обліку машини, відповідно до діючих на сьогоднішній день „Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів”, надалі Правил, є наявність відповідних документів, що підтверджують законність придбання машини. Всі зареєстровані в інспекціях державного технічного нагляду машини підлягають щорічному державному технічному огляду, при якому силами інспекції із застосуванням відповідних приладів та інструментів, на машинах контролюються параметри, які впливають на життєбезпеку людини.

Однак машини, які з тих чи інших причин не зареєстровані в інспекціях не підлягають державному технічному огляду, а відтак вони повністю випадають з державного контролю за їх технічним станом. Основною причиною не реєстрації машин, які знаходяться в користуванні у фізичних осіб, є відсутність у користувачів відповідних документів, що засвідчують законність придбання машини. По результатах обстежень всіх категорій господарств, інспекцією держтехнагляду у Львівській області в 2003 році виявлено не зареєстрованих з вище названих причин біля 2,5 тис. тракторів, що становить біля 18 відсотків від їх наявності в агропромисловому комплексі. Таким чином близько 18 відсотків тракторів не обліковуються жодною державною установою, в тому числі і державними статистичними органами. Більше того, всі нещасні випадки, які виникають при експлуатації цих тракторів фізичними особами, обліковуються як побутові, тобто не пов’язані з виробництвом. Ось чому, на нашу думку, по даних статистичних органів йде зменшення виробничого травматизму, пов’язаного з роботою на тракторах.

При вивченні шляхів походження не зареєстрованих машин встановлено, що більшість з них, на період їх придбання нинішніми власниками, були розукомплектовані, або списані та не використовувалися тодішніми колективними господарствами і передавались (продавались) без належного оформлення відповідних документів в рахунок заборгованості із заробітної плати. Доказати факт незаконного (злочинного) заволодіння такою машиною і вилучити її у власника в дохід держави практично не можливо. А тому вони безперешкодно експлуатуються, не виїжджаючи на шляхи загального користування, де власник не зареєстрованої машини може мати проблеми з державною автомобільною інспекцією. Вартість послуг, що надаються селянам власниками цих машин, є дещо дорожчими, оскільки враховується ризик бути затриманими і оштрафованими за експлуатацію машини без номерного знаку. Експлуатація великої кількості незареєстрованих машин викликає багато інших негативних явищ, зокрема провокує інших власників машин не реєструвати і не представляти їх на щорічний державний технічний огляд, уникаючи, таким чином, щорічної сплати податку та відповідних зборів до бюджету.

Виходячи з ситуації, що склалася, нами пропонується внести відповідні зміни до вище названих Правил державної реєстрації. А саме: машини, на які відсутні у їх власників відповідні документи, що підтверджують законність придбання, реєструвати в інспекціях держтехнагляду в окремих журналах  на підставі заяви власника та письмового свідчення кількох свідків про не злочинне заволодіння машиною, або про тривале  (не менше трьох років), та відкрите користування нею, з видачею номерних знаків та тимчасового реєстраційного талону, який не являється документом, що підтверджує право власності на цю машину. При цьому термін дії тимчасового реєстраційного талону встановлюється до прийняття відповідного рішення суду, але не більше одного року. Разом з тим, цей термін може бути продовжено, в разі не своєчасного розгляду справи в суді, або іншої поважної причини.

Таким чином, до прийняття рішення суду по тій чи іншій машині, ми легалізуємо експлуатацію значної кількості машин, забезпечуємо сплату їх власниками відповідних податків і платежів до місцевого бюджету, здійснюємо контроль за безпечністю експлуатації цих машин. Крім цього, ми „ засвічуємо” таку машину в державному реєстраційному органі, що дає можливість правоохоронним органам ефективно виявляти машини, придбані злочинним шляхом.

Якщо по тракторах, самохідних машинах і тракторних причепах, які беруть участь в дорожньому русі на шляхах загального користування, ми маємо нехай неповні облік та електронну базу даних зареєстрованих в інспекції машин, то по всіх інших сільськогосподарських машинах, за якими здійснюється інспекцією державний технічний нагляд, відсутній  навіть елементарний облік. Діючі Правила передбачають механізм реєстрації та обліку цих машин за бажанням власника. Очевидно, що використовуючи закладений в Правилах механізм, забезпечити достовірний облік та створити електронну базу даних цієї техніки, на сьогоднішній день практично неможливо. Виходом з цього стану може бути перехід на обов’язкову реєстрацію всіх нових машин, що закуповуються виробниками сільгосппродукції і знаходяться на гарантії заводів виготовлювачів. Такий порядок, враховуючи терміни служби сільськогосподарських машин, дасть можливість створити протягом 4-5 років повноцінну базу даних по них. При цьому розмір зборів за реєстрацію таких машин не повинен перевищувати розміру зборів за розгляд претензій власників машин до заводів виготовлювачів щодо якості їх виготовлення. Крім цього, якщо такі збори були справлені під час реєстрації, вони не справляються  в разі розгляду претензій  власників машин, щодо якості їх виготовлення. Переваги такого підходу очевидні:

·        При обов’язковій реєстрації нових машин ми згодом будемо мати  деталізований облік  цих машин та електронну базу даних по них;

·        Маючи облік машин, що знаходяться на гарантії заводів виготовлювачів, інспекція спроможна буде організувати ефективний нагляд за ними, обліковуючи та розглядаючи кожну відмову машини в гарантійний період. При цьому акти рекламацій по відмовах машин в гарантійний період повинні  надсилатися не лише заводу виготовлювачу, а і регіональній інспекції за місцем знаходження заводу виготовлювача,  де спільно із заводчанами кожна відмова аналізується та приймаються відповідні рішення, щодо покращення якості машин.

·       Запропонований механізм реєстрації та справляння зборів за реєстрацію таких машин ( на сьогоднішній день це 8,5 грн.) стимулюватиме їх власників до реєстрації машини, адже в разі відмови зареєстрованої машини інженер-інспектор держтехнагляду негайно виїде на розгляд причини відмови і при цьому не потрібно додатково оплачувати його виклик.

Саме головне, в цих пропозиціях є те, що галузева  наука та державний інженерно-технічний менеджмент володітиме реальними достовірними цифрами щодо наявності та технічного стану машин. Ми не одноразово чуємо висловлювання окремих високо посадовців про зменшення кількості тракторів в сільському господарстві, порівняно з 1990 роком, на 50-60 відсотків. Аналізуючи базу даних тракторів в інспекції держтехнагляду  за період 1990 – 2005 роки, встановлено (див. Рис. 1), що в області загальна кількість тракторів  практично не зменшується,  їх зменшення відбулося в господарствах, підприємствах, тобто в юридичних осіб, натомість значне збільшення відбулося в приватному секторі, тобто у фізичних осіб. Виникає питання, чому ж все таки в напружені періоди робіт відчувається гостра нестача тракторів. Відповідь на це питання можна знайти, однак це тема іншої публікації.

                    
Рис. 1   Наявність тракторів в юридичних і фізичних осіб АПК Львівської області

Без сумніву, достовірні матеріали по обліку та технічному стану машин дозволять приймати грамотні рішення на рівні держави, щодо машинно забезпечення та машинно використання.

Не менш важливе значення при проведені обліку машин та створенні електронної бази по них є можливість ідентифікації машини, тобто ототожнення машини по певним її ознакам (завод  виготовлювач, заводський номер, рік випуску, марка тощо). Нанесення усіх цих та інших ознак передбачає маркування машини. В усіх країнах і у всі часи, як відомо, маркуванням машин (виробів) займається тільки виробник машини (виробу). Однак в діючих Правилах термін „маркування” підмінений терміном „ідентифікація”, хоча присвоєння ідентифікаційного номеру, кріплення, так званої, ідентифікаційної таблички,  це не що інше, як елемент маркування. Розв’язання цієї проблеми достатньо просте -  маркуванням  машин повинні займатися виробники машин. Ми схвалюємо перший крок нового керівництва міністерства аграрної політики, яке відповідним наказом відмінило попередній порядок, призначення, так званих, уповноважених осіб, які виготовляли ідентифікаційні таблички та закріплювали їх на машинах. Однак потрібно зробити другий крок – відмовитися від маркування машин в сфері їх експлуатації та дозволити реєстрацію машин, бувших в експлуатації, без ідентифікаційних (заводських) номерів. При цьому заборонити реалізацію нових машин без належно проведеного маркування, зобов’язавши відповідним нормативним актом виробників машин,  здійснювати маркування машини методом, який забезпечує його збереження і читання протягом всього періоду експлуатації машини. За такої ситуації Харківський тракторний завод перестане маркувати машини на поліетиленових табличках, кріплення яких не витримує й року експлуатації, і з часом всі машини будуть маркованими, тобто із заводськими номерами, а відтак ідентифікуватися. Такий підхід у вирішені цієї проблеми використовується в Білорусії та Російській Федерації.

Враховуючи те, що вище запропоноване не однозначно сприймається серед окремих фахівців обласних інспекцій державного технічного нагляду, ми хочемо винести ці пропозиції для обговорення серед широкого загалу фахівців та машинно користувачів і почути їх думку в наступних номерах цього журналу.

Начальник інспекції державного технічного нагляду

Львівської обласної державної адміністрації,

Олександр Васильович Кухарук